Політика

Як гиндик мухи ловив (у люстрі української політики)

Я серйозно. Ви бачили коли-небудь, як гиндик мухи ловить? От я бачив. І я дуже шкодую, що не поділився своїми спостереженнями з українським народом, бо це вже давно було, а отже могло б досі змінити весь хід нашої національної історії.

Ось великий щільний паркан колгоспної птахоферми. Ось гиндик, і не один, але саме оцей зараз стане героєм незабутнього експериментального епізоду.

Ось муха.
Вона не якась особлива, а нормальна колгоспна муха, тільки, на відміну від колгоспної худоби, гарно вгодована. Ось вона спокійно сіла на паркан, на його освітлену сонцем сіру вертикальну дощату поверхню.

Гиндик побачив муху, і неважко було помітити, як у його голові зароджується думка. Може то й не думка, а якийсь інстинктивний порух, але ж явно оживлений вольовим імпульсом.

Гиндик почав неспішне, спокійне наближення до мухи. У мухи не було підстав для тривоги, бо гиндик був іще далеко й рухався так повільно, що мушачою мовою той рух можна було перекласти як нерухомість.

Проте гиндик таки наближався.
Коли до мухи залишалося ще гарно витягнути шию, гиндик зовсім зупинився, а подальше зближення з мухою відбувалося за рахунок усе так само повільного переміщення голови.

Це була абсолютно правильна тактика, бо вхопити муху дзьобом здалеку — мало шансів. Дзьоб усе повільніше наближався до мухи, муха все так само спокійно сиділа, а гиндик гарячково міркував, чи не пора здійснити блискавичний кидок дзьобом. Вичислити оптимальну відстань йому було дуже складно, бо він не знав, що там робиться в голові у мухи.

Дзьоб усе повільніше наближався до мухи…
І тут муха взяла та й полетіла.

Гиндик, нітрохи не збентежений, постояв якийсь час у задумі, схоже, обмірковував свою невдачу. В цей час зовсім недалеко на ту саму дошку сіла інша муха. А, може, й та сама. Гиндик орлиним зором примітив і її й розпочав нову операцію. Яка нічим не відрізнялась від попередньої. І наслідком теж.

Чим завершилися його зусилля?
Не знаю? Це як пісня. Кінцівка – у фантазїї слухача. Мені вистачило терпіння простежити за трьома чи чотирма спробами гиндика. Всі вони викликали глибоку повагу своєю солідною, обґрунтованою тактикою, але розчаровували незмінним провалом і не знаю як гиндикові, а мені врешті набридли.

Василь Триліс

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.