Відома українська письменниця Ніка Нікалео /живе і творить у Львові/ надіслала мені дарунок – свій роман «Брутальний лікар», з дарчим написом. Не буду надто хвалитися, але недавно пані Ніка звернулася до всіх фейсбучників світу: хто порадить їй, як приготувати диво- сирники з коров’ячого молока. Мій рецепт вона визнала найліпшим. Досі тричі на день їсть тільки МОЇ сирники…
Потім Ніка Нікалео запитала світову спільноту, як породити вишукане вино з білого винограду? І знову мені не було рівних з-поміж… Аж страшно називати ті тисячі й тисячі конкурентів. Романістка так і написала на книжці: «З вдячністю за поради і цінні контакти». Дякую щиро.
Ніка Нікалео /Вероніка Хідченко/ — письменниця, журналістка, громадська діячка, натхненниця Львівського жіночого літературного клубу. Її добре відомі романи – «Dolce Vita», «Любові полум’я», «Квітникарка». Уклала серію книжок про Львів – «Львів. Пані. Панянки» та «Львів. Кава. Любов».
Про львівську каву недавно написала Олена Чайка, талановита, знана журналістка та майстриня вишивки з Чернівців. Горджуся нею, бо є моєю однокурсницею з факультету журналістики Львівського університету. Олена, як добре вистояне, запашне, п’янке, терпке вино. Про це відають і Чернівці, і ціла Буковина, і Борислав, звідки родом, і Галичина, Закарпаття, де у неї друзів незліченно. У коментарі до тих нотаток у Фейсбук я написав, що львівська кава, пробачте, має тільки одну чесноту – що вона гаряча. А справжня кавічка, кавель є тільки у моєму Закарпатті.
Згадав також, що славетна буковинка Ольга Кобилянська досить часто змальовує героїв своїх творів за кавуванням. Олена Чайка на радощах від спілкування зі мною звернулася до читаючої громадськості Чернівців – хто може подарувати ужгородцю, фанату Ольги Кобилянської 5-ти томне зібрання її творів. За цю благородну справу взялася шановна Лариса Дмитрівна Хомич. Вона багато десятиліть працювала у бібліотеці Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, видала кілька власних збірок поезії, нині є активною журналісткою. Цими днями на святкуванні 612-ої річниці міста Чернівці, в обласному театрі, Лариса Дмитрівна передала Олені Чайці 1-ий том творів О.Кобилянської. Чернівецьке видавництво «Букрек» здійснює найповніше, 10-ти томне зібрання.
А ще пані Хомич передала мені книжку Ярослави Мельничук «На вечірньому прузі». Вона про останній період творчості О.Кобилянської, з 1914-го по 1942. На вечірньому прузі якраз означає – на заході. Молода буковинська дослідниця у своїй монографії проливає світло на багато незвіданих, забутих, перекручених сторінок життя письменниці. Скажімо, коли в 1940-ому на Буковину прийшли війська совєтів, то сивочола, авторитетна Ольга Кобилянська у своїх опусах, ніби то, запопадливо вітала «визволителів-рятівників зі Сходу». Насправді, як дослідила науковець, ці агітки писалися чужими руками, лишень ім’я метра ставилося під ними. Без її згоди. Пані Ярослава Мельничук є донькою доктора філологічних наук, професора Чернівецького Національного університету Богдана Мельничука, котрий недавно відзначив 80-річчя з дня народження.
Гратулюю дарувальникам – Ніко Нікалео, Ларисі Дмитрівні Хомич, Олені Чайці. Нових і нових відкриттів Ярославі Мельничук. До усіх читаючих українців звертаюся: пірніть, пориньте надовго, назавжди в новели, оповідання, романи, листи, статті Ольги Кобилянської. Кожен від цього себе сповна відчує народженим літати – справжньою Мевою /Чайкою/, наповниться гордістю від того, що є українець.
Богдан Барбіл
