Обсипається наша калина…
Мало залізних вітрів Донбасу, мало моровиці безвізу, янголи вибагливо збирють свій дочасний урожай…
Петро Сорока, Леонід Кантер, Іван Драч, Михайло Стрельбицький, Тарас Лісевич, Левко Лук’яненко…
Відбірні, легкі на підйом душі відкликано на нову високу Службу.
Натужно стягуються прогалини в земних рядах.
Бо воювати треба далі. Може, хтось із новопокликаних скаже: незамінних немає. Так, зате є неповторні.
Були…
Однакові кетяги в калини, зате кожна ягідка в Господа осібна. Коли вона, достигла, падає на землю, то вмирає, щоб народилося зерно.
Жнивуючи, Верховний Садівник готує нам нове насіння.
Може, вже для миру.
Може, відходить час трибунів, героїв і бунтарів…
Мирослав Дочинець
