Колись, дуже давно, один поважний чоловік, головний редактор маститої тоді газети з мільйонним тиражем, казав мені: «Якщо вже писати вірші, то такі, як пише цей чоловік…», і показував на томик Бориса Олійника «Істина», що лежав на його масивному дубовому столі…
Того поважного чоловіка уже нема, але якби він жив, мені би дуже хотілося тепер показати йому вірші Іздрика…
Хоча…
Думаю, його би насторожило вже само прізвище.., спонукало би скривитися, як на закусь із редьки після коньяку…
Леонід І.
ARCTIC VOICE
вже несила терпіти цю ніжність твою
пізню ласку твою і тепло
я знесилений зовсім і вже не встаю
і любов відчуваю як дно
задихаюся в тихих обіймах твоїх
у позлітках з цупкої фольги
і найбільша біда і найбільший мій гріх
що розмито мої береги
повернувся б додому де поле пусте
й узбережжя закуті в льоди
тут так солодко та – все не так і не те
а довкіл – бурштинові меди
а довкіл – осяйна благодать і печаль
ще так трохи – і я відійду
ця любов убиває мене наповал
в золотому твоєму саду
це осіннє безумство тепла і жалю
поглинає мене зусібіч
відпусти.. відпусти..
я ледь чутно молю
у льоди
у самотність
у ніч
SEPARATION
о як же без тебе вільно!
о як же без тебе просторо!
я вже залишатись не зміг би
в похмурих твоїх коридорах
не зміг би лишатись прикутим
до рамок твоїх і обмежень
о як же без тебе круто
і легко і незалежно..
а як же без тебе просто!
а як же без тебе світло!
немов необжитий острів
мені відкривається світ мій
немов би розсіялись чари
немов би осипались мури
а з ними – дурні наші чвари
і наші взаємні тортури
життя починаю віднова
забувши усі попередні
спасибі тобі за відмову
за чесність і безпосередність
за те що спинилися сльози
за те що скінчились образи
за найпрозаїчнішу прозу
в фіналі останньої фрази
хай трохи печально і гірко
що так ми любились невміло
і в небі лишилася дірка
де зірка твоя мерехтіла
а тіло що тіла хотіло
і серце що серця шукало
у безвість глуху відлетіло
і там безнадійно пропало
а все ж ми розстались хоробро
життя не програвши намарно
і як же без тебе нам добре!
і як же без мене нам гарно!
Юр Іздрик
