Коли повертаюся в місто, де пройшов добрий шмат життя, тягне до цієї місцини. Ідеш собі, згадуєш. Клюєш крихти зчерствілої сутності, що зветься «минуле».
Daily Archives: 22 Жовтня, 2019
Відпусти…
Нумерологія «зеленої вертикалі»
«Астанавітєсь!»
Згоріла хата топчиновниці…
Мама Неля
Козацька душа Віктора Кріпченка
![](https://hvilya.com/wp-content/uploads/2019/10/7760_n.jpg)
Як обухом. Сьогодні… Просто на вулиці… Раптово…
Скільки його знав, завжди нагадував мені крислатого козацького дуба. Того, у кроні якого любо зависає сонце, а під храмовим його смарагдовим склепінням, притулившись до стовбура, сидить і виграє на кобзі вічний Козак Мамай. Того, якому поштиво вклоняється сам непоборний Вирвидуб.