Коли повертаюся в місто, де пройшов добрий шмат життя, тягне до цієї місцини. Ідеш собі, згадуєш. Клюєш крихти зчерствілої сутності, що зветься «минуле».
Daily Archives: 22 Жовтня, 2019
Відпусти…
Нумерологія «зеленої вертикалі»
«Астанавітєсь!»
Згоріла хата топчиновниці…
Мама Неля
Козацька душа Віктора Кріпченка
Як обухом. Сьогодні… Просто на вулиці… Раптово…
Скільки його знав, завжди нагадував мені крислатого козацького дуба. Того, у кроні якого любо зависає сонце, а під храмовим його смарагдовим склепінням, притулившись до стовбура, сидить і виграє на кобзі вічний Козак Мамай. Того, якому поштиво вклоняється сам непоборний Вирвидуб.