Культура

Як премію Малишка «неживою» зробили

В Обухові вже десяток років існує літературно-мистецька премія імені Андрія Малишка спрямована на відзначення талановитих творців, які вносять вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Нею нагороджуються особи, чиї творчі досягнення визнані найвищими стандартами майстерності і сприяють піднесенню культурного обличчя міста Обухова в Україні та за її межами.

Цьогоріч були внесені зміни й доповнення до Положення цієї премії і затверджені Обухівською міською Радою 31 серпня 2023 року. Зокрема збільшено грошову винагороду переможцю з 10 до 25 тисяч гривень.

Тож 08.11.2023 року журі Премії у складі дев’яти людей на чолі з начальницею відділу культури міста розглянуло творчі доробки більше десяти претендентів і визначило переможця. Були роботи кращі, були слабші, але врешті, після детального обговорення, зупинилися на двох найдостойніших: це творчість поета-пісняра Олександр Хмельовський і громадської організації «Материнське серце».

Про доробок Олександра Хмельовського суперечок не виникало – поет відомий, видав десяток книжок, пісні на його тексти співаються заслуженими артистами України не лише в Україні, а й далеко за кордоном. А от участь у конкурсі громадської організації «Материнське серце» викликала великі дебати. Справа в тому, що «Материнське серце» − благодійна організація. Хороша, потрібна, навіть необхідна у наш час, але ж вона організація, а не митець.

Положення про Премію чітко вказує: «Премією нагороджуються митці, творчий доробок яких відрізняється високим рівнем майстерності, сповідує гуманні загальнолюдські цінності, український патріотизм, національну ідентичність і сприяє піднесенню авторитету міста Обухова в Україні і світі». Зверніть увагу – саме митці, а не організації.

На такі мої зауваження начальниця відділу культури відказала, що до громадської організації «Материнське серце» входить ще й «Обухівський народний мистецький центр», який влаштовує концерти, мистецькі виставки, творчі вечори, а це, мовляв, теж є культурою. Якщо це так, тоді на розгляд журі треба було б подати якусь особу з того Центру, митця, щоб це відповідало Положенню про премію. Бо якщо сьогодні, порушуючи закон, ми станемо нагороджувати премією благодійну організацію, в якій є організація, яка проводить культурні заходи, то наступного року ніхто нам не завадить нагородити премією Андрія Малишка… силікатний завод, чи картонно-паперову фабрику, бо в них є гарний хор, або там хтось гарно малює.

В законі ж ясно й чітко сказано: треба висувати людину, митця, а не організацію. І знаєте яке було моє здивування, коли начальниця відділу культури запевнила, що можуть висуватися й організації та колективи. І зачитала цитату з Положення: «Твори на здобуття премії висуваються: Обухівською міською радою; громадськими організаціями міста, які здійснюють діяльність у сфері культури; особисто митцями або мистецькими колективами».

Можна було подумати, що «міністр» культури пожартувала. Але ні. Тоді я намагався роз’яснити, що там написано інше: організації, колективи, так само як і Обухівська міська Рада мають право не самі висуватися на здобуття премії, а висувати твори митців. Тому присудження премії громадській організації «Материнське серце» буде грубе порушення закону.

На що була відповідь: «Ви так трактуєте той пункт положення, а я по іншому». Цебто, документ затверджений печаткою виконавчого комітету Обухівської міської Ради кожен може трактувати по різному, як заманеться?

Після цього дебатувати уже не було сенсу. Я лише звернувся востаннє до членів журі, попросив їх бути чесними, адже на словах ми усі за справедливість, за те, щоб в Україні не було корупції, то давайте ж починати із самих себе. Проголосували. Чотири члени журі віддали свої голоси за Олександра Хмельовського, п’ятеро – за «Материнське серце».

Шкода, що ця історія кидає тінь на всіх членів журі, адже чотири з них таки проявили чесність і принциповість. Зараз уже не дізнаємося хто ці люди, адже голосування було закритим. На запитання: чому начальниця міського відділу культури, відверто порушуючи закон, агітувала голосувати за «Материнське серце» − відповісти не можу.

Оце наше засідання у нашому невеличкому місті − лише маленька солона краплина, за якою можна судити про смак води в усьому морі. І після цього нам ще кортить у Европу?

Василь Трубай,
член журі Обухівської міської
літературно-мистецької премії
імені Андрія Малишка,
письменник

P.S.
І в Чернігові лауреатів цьогорічної обласної премії ім. Михайла Коцюбинського визначали за схожим сценарієм. В номінації “Поезія” її отримав махровий графоман, але волонтер і т. д., і т. п. Після ось такої “роздачі” премій хочеться, аби їх зовсім не було. А начальниця відділу культури міськради Обухова, схоже малоосвічений самодур. Ой, тепер же за новими правилами – самодура.

Валентина Мастєрова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *