Читаю щоденники Леся Танюка… Тут українська література його очима з 1967 року…
Виявляється, Танюк ще тоді знав ціну Віталію Коротичу, бо пише в щоденнику, що той узгодив (зрозуміло з ким) встановлення контакту Орисі Стешенко з Йосипом Гірняком у США…
Про Павличка:
«Він, безумовно, талановитий чоловік. Але надаремне пристосовується до кожного повороту, до найменшої зміни клімату. Життя покаже, чого там більше: страху чи тактики»… (17 том щоденників Танюка, стор.203)
Чому ж — надаремне?
І Павличко, і Коротич, і Драч, і Мовчан добре жили при всіх режимах — видавалися, отримували премії і звання, селилися в нові квартири, їздили в Болгарію та на Кубу…
Не те що, Стус та Сверстюк, та Калинець…
Василь Чепурний
