Зараз багато пишуть про те, що у квітні цього року понад 10 мільйонів українських пенсіонерів буде ощасливлено «Вовиною тисячею». Як, приміром, раніше – «Пєтіною» чи бозна-коли – «Вітіною» та «Юліною»…
Наперед знаю, що до сонму «обраних» точно не потраплю. Мабуть, тому що трохи не дотягую до статусу «маленького українця» (пенсіонера).
Зате вперше отримаю у квітні хай у рази меншу, але стабільну (щомісячну) доплату до пенсії в розмірі 366 грн. 23 коп. Саме так скромно держава оцінила мої 11 років чесно заробленого (не купленого!) понаднормового трудового стажу.
Щойно довідався про це з особистої пенсійної справи на «Порталі електронних послуг ПФУ».
А для тих, хто, можливо, не знає, нагадаю: нині для чоловіків, які збираються оформити пенсію, норма страхового стажу становить 35 років. А у мене, як бачите: 35 + 11 = 46. Чотири з них, до речі, заробив уже у статусі працюючого пенсіонера. І тільки через 4 роки, а не через кожні 2, як годилося б за законом, заслужив на перший перерахунок пенсії у зв’язку зі збільшенням стажу.
Чому так?
Усе через гримаси пенсійної реформи. Коли 2016-го йшов на пенсію, мені обрахували розмір соціальної виплати з коефіцієнтом кратності стажу 1,35. А на початку 2018-го тодішні Верховна Рада та Кабмін (нехай їм гикнеться!) змінили цей показник із 1,35 на 1,0. Причому, поширили його дію не лише на знову оформлених пенсіонерів, а й на тих, хто вийшов на пенсію раніше. Тобто, заднім числом.
Люблять у нас це робити, та ще й через «одне» місце. Хоча згідно зі статтею 58 Конституції України, «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі». У нас, на жаль, мають. Тому з 2018 року для сотень тисяч таких, як я, працюючих пенсіонерів, склалась парадоксальна ситуація: коли вже не держава нам мусила щось доплачувати, індексувати, а ми їй нібито заборгували. Гіпотетично, звісно. Бо зрізати раніше призначені пенсії чиновники все-таки не наважувались. Але про уявний борг постійно пам’ятали.
… І ось через 4 роки і 2 місяці, слава Богу, дебет нарешті зійшовся з кредитом – продовжуючи і далі працювати, я відновив статус-кво раніше «обнулених» (майже як у Путіна!) 50-ти місяців свого трудового стажу. І, як результат, отримав повне право на перерахунок пенсії. Чому тепер невимовно радий…
Але мої оптимістичні нотатки не про це. Не про мої пенсійні статки. А про сучасний тренд «Держава у смартфоні»… Моя вам порада: користуйтесь, як я і мільйони інших співгромадян, особистими кабінетами у найрізноманітніших сервісах електронних послуг, мобільними застосунками (додатками) – і ви будете оперативно поінформовані та озброєні!
Найперше, заведіть свій особистий кабінет на «Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України». Це стосується не лише пенсіонерів, а й молодих, кому до пенсії ще – як мідному казанку.
Повірте, ви й озирнутись не встигнете, як прийде цей час. А так, зареєструвавшись на Веб-порталі ПФУ, ви матимете можливість постійно контролювати, чи з усієї суми вашої зарплати роботодавець сплатив страхові внески, який загальний страховий стаж ви заробили, чи точно і правильно зроблені записи у вашій електронній трудовій книжці. І, зрештою, якими є складові вашої пенсії (надбавки, доплати тощо) та їхній розмір.
Власне, і моя сьогоднішня «пенсійна» аналітика народилася завдяки постійному користуванню цим сервісом. Я це зробив.
Тож і ви не баріться. Бог вам у поміч!
Григорій Южда
