Трохи історії. 26 лютого 1939 року за вироком Воєнної колегії Верховного суду СРСР страчено перших осіб Української Соціалістичної Радянської Республіки та КП(б)У Станіслава Косіора, Власа Чубара та Павла Постишева. От кого не жаль. Нагадаю дещо з біографії цих потвор, цієї «інтернаціональної трійці» — поляка, українця та росіянина.
Станіслав Косіор.
Організатор двох Голодоморів в Україні (у 1921-му як завідувач організаційного управління Народного комісаріату продовольства Української СРР), «розкуркулення» та організатор системи колгоспного рабства в Україні. Як головний комуняка України (1928-1938 рр.) безпосередньо відповідальний за масові репресії й «розстріляне Відродження».
Людина з явними психічними відхиленнями. Фанатик і убивця. Послідовний українофоб. Останній злочин Косіора — доведення до самогубства власної доньки. Він не піддався тортурам. Як фанатик до кінця сподівався, що його арешт — помилка, тому витримав усі тортури і не піддався на погрози слідчих зґвалтувати на його очах доньку. Що чекісти й зробили. Після цього 12-річна дівчинка кинулася під поїзд.
Розстріляний у Бутирській в`язниці. Реабілітації не підлягає.
Влас Чубар.
Організатор двох голодоморів в Україні (у 1921 р. — як голова Української Ради Народного Господарства), у 1923-1934 рр. — голова Ради Народних Комісарів Української СРР, безпосередній організатор масових репресій, «розкуркулення» та створення системи колгоспного рабства в Україні.
Розстріляний у Бутирській в`язниці. Реабілітації не підлягає
Павло Постишев.
Один з основних організаторів Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Член ЦК КП(б)У 1925-1937 рр. Організатор масових репресій та антиукраїнської політики, яка отримала назву «Постишівна». Головний винуватець зруйнування перлини культури давньої Руси — Михайлівського Золотоверхого собору.
Розстріляний на полігоні «Комунарка». Реабілітації не підлягає.
На фото: так виглядала брама у персональне пекло для Павла Постишева та дружини Станіслава Косіора — Єлизавети. В’їзд на розстрільний полігон «Комунарка» на 24-му кілометрі Калузького шосе (Московська область).
P.S.
«Народ, який не знає, або забув своє минуле, не має майбутнього» (Платон). Додам: такий народ приречений ходити по колу і наступати на граблі. Тим, хто цікавиться минулим нашого народу, у мене є дещо. Розслідування найбільш таємничих і важливих сторінок історії українського народу і його сусідів, автором яких маю честь бути. Класичні паперові книги (автограф гарантовано) ви можете замовити за посиланням: http://pavlopraviy.blogspot.com
Павло Бондаренко
