Чий це голос з унітазу? Азірова! Розродилося своїми розмишлізмами про «Пласт». Звісно ж, мокшанською говіркою. Хто не знає мокшанської – перекладу, маю грамоту за знання цього діалекту української мови.
Азіров у своєму дописі б’ється в істериці: мовляв, скоро московії станеться кирдик, бо українських дітей виховують у дусі націоналізму. Аргументує тим, що в український бюджет на 2020 рік закладені гроші на «Пласт», а це в майбутньому армія Бандер і Шухевичів.
Ніколи не думала, що булькання з каналізації так мене потішить, і так насмішать коментарі одноклітинних під тим бульканням, які з жахом белькотіли про український націоналізм і про свою ненависть до нього.
Так от, хочу всім нагадати.
Український націоналізм – це любов. Любов до України. Любов до українського народу. Любов до української пісні. Любов до української мови. Любов до української культури. Любов до українських традицій. Любов до української історії. Любов до українських героїв. Чим більше буде такої любові, тим сильнішими ставатимуть українці.
Ми й так незнищенна нація.
Навіть з огляду на нашу безсилість – нас не збороли. А уявіть собі, якими ми будемо і якою буде наша країна, коли всі стануть націоналістами!
Отож!
І до речі, український націоналізм для московії – як ладан для чорта. Навіть каналізація це розуміє.
Лариса Ніцой
