Політика

До подій у Казахстані

Скільки би Пєсков не розповідав про «внутрєнніє проблєми Казахстана», кремлівський режим сприймає події в Казахстані як велику загрозу для себе. І це цілком логічно. Падіння ще одного авторитарного режиму — ніщо інше як продовження розвалу імперії. Підвищення цін на газ — це лише привід, що спричинив вибух. Остання крапля.

Причини ж для масових протестів значно глибші. Передовсім люди втомилися від назарбаєвського гноблення (а реальним керівником держави і досі є Назарбаєв, Токаєв більше технічна фігура). Він постарів і не відповідає жодним вимогам часу. З ним держава консервується, а не розвивається.

Але повертаючись до російської позиції: звичайно, Кремль прагне зробити все можливе, щоб не допустити повалення режиму, до чого стрімко просуваються протестувальники. З різних джерел надходить інформація, що російські спеціалісти вже працюють на місцях: збирають інформацію та розбляють плани придушення виступів.

Насправді відбутися може будь-що: введення російських силовиків на допомогу місцевим поліцейським (якщо влада погодиться), введення регулярних військ, і навіть захоплення частини території Казахстану (про це в Москві говорять уже давно).

До речі, спостерігаючи за подіями в різних казахських містах, я ловлю себе на тому, що люди, які вийшли на вулиці, найчастіше послуговуються казахською мовою. З національною ідентичністю там все гаразд! І що ми бачимо? Те, що наразі їм вдається отримувати тактичні перемоги й постійно погіршувати становище чинної влади. Їхні дії рішучі та впевнені. Вони готові йти до кінця…

В Білорусі, на жаль, було інакше: абсолютна більшість протестуючих розмовляли російською, власне, майже все відбувалося російською, і ми бачили: «у нас — нє Майдан, у нас мірний протест», «стоім, нє провоцируєм»… Результат: повне придушення протестного руху, масова помста божевільного диктатора і фактичний аншлюс Білорусі Росією…

І от думається мені, що протест проти авторитаризму російською мовою – це як протест бджіл проти меду… Так нічого не вийде! Або міцна національно-культурна основа, або… поразка.

Проте зараз у Казахстані відбуваються дуже драматичні події: захоплення адмінбудівель, масові арешти, стрілянина, травмування і поранення, влада заявляє про жертви… А ще президент Токаєв починає говорити приблизно так, як свого часу говорив Лукашенко… Росія оперативно визначається зі своєю подальшою поведінкою, та цілком здатна почати стріляти, і все це насправді доволі близько від нас.

У цій ситуації українська влада має бути готова боронити національні інтереси та активно готуватися до військового протистояння. Але поки що зеленоїди зайняті зовсім іншими проблемами: пилянням бюджету на «великому крадівництві», «імітацією боротьби з олігархами» і продовженням розбудови авторитарного режиму (вони вже чітко усвідомили, що життя без влади немає, і хочуть «зберегтися» навічно) за найгіршими пострадянськими зразками. Власне, Зеленський зі своїми відверто авторитарними замашками, мав би вивчати казахські події та робити висновки, але вже давно склалося враження, що він на це не здатен…

Сергій Бригар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.