Юлія Тимошенко заговорила про місію України як випрацювання й запровадження «для світу справедливої моделі розвитку суспільства» і презентує це як українську національну ідею.
При цьому вона нагадує про незнищенний «дух, волю та національний інтелектуальний рівень українців».
Ситуативність підходів, однак, заважає пані Тимошенко належним чином навіть зрозуміти ідею явно запозиченої (у далеко неповному обсязі) концепції.
Оскільки їй чужі й незнані українські історичні традиції, вона нічтоже сумняшеся притягує німецьку федералістичну традицію. А це вже якраз те, що цілком відповідає імперським інтересам Москви.
Очевидно, тому, як зауважив Павло Нусс, виступ Тимошенко викликав прихильні відгуки саме у російських і проросійських інформаційних ресурсів.
Якщо цей виступ Тимошенко є відповіддю на той перелік запитань, які я поставив у нотатках «Що за партією «Батьківщина»?, то ця «концепція» є свідченням того, як місікрують українобіжні й українобайдужі політичні сили та їхні лідери, у пошуках можливостей не тільки залишитися на плаву, а й дискредитувати українську справу.
Володимир Іваненко,
Український Університет
