Кицька заходить до кав’ярні, замовляє каву і тестечко. Спантеличений офіціант вилупив очі і відкрив рота…
Кицька: «Шо?»
Офіціант: «Е-е-е, ви справді кицька?»
Кицька: «Да!»
Офіціант: «І ви розмовляєте?»
Кицька: «Теж мені, новина! То ви принесете мою каву чи ні?!»
Офіціант: «Перепрошую. Звичайно несу. Хвилиночку. Я просто ніколи такого ще не бачив…»
Кицька: «А я тут раніше ніколи й не була. Я шукаю вакансію. Була щойно на співбесіді, а це вирішила випити кавусю».
Офіціант повертається з тацею і бачить, що кицька вже щось вистукує на клавіатурі ноутбука.
— Ваша кава. Е-е-е… Я тут подумав, — каже офіціант, — адже ви в пошуку роботи, а мій дядько – директор цирку, і, думаю, він би залюбки узяв вас на хорошу посаду з великим окладом.
— Цирк? — дивується кицька. — Це там, де арена, купол, оркестр?
— Саме так!
— Це там, де клоуни, акробати, поні і слони?
— Совєршенно вєрно!
— Цукрова вата, попкорн, смоктушки на патичкові?
— Точно!
— Звучить заманливо! Але нахрєна там програміст?!
Вікторія Варава
