Не знаю, чи можна припустити, що слова дипломата Пристайка про можливість відмови України від НАТО в обмін на мир є прорахованим кроком, як прокоментували на CNN: ось і побачимо, чи є це справжньою метою Путіна. Якщо ж це сигнал від Зе-уряду — то ще трагічніше…
Раз відмовившись, потім буде важко взяти ці слова назад. По-друге, отримаємо і ганьбу, і війну у тій чи тій формі. Третє, і на мою думку найголовніше — у цьому разі уряд мусить дати українцям якусь надію та ідею навзамін, а їх у Зе нема й не може бути. Поляки вже міркують, чи не дати нашим заробітчанам громадянство. Оце і стане ідеєю.
На цьому тлі абсолютно беззубим і ганебним є вчорашнє «Звернення представників культурно-мистецької та наукової спільноти» (добре, що хоч без «інтелектуалів»). Це «звернення» завдало ще більше шкоди. Про сором я вже мовчу — здається, «терпи, моя красавіца» з багатьма людьми таки влучило в 
ціль — вони ладні терпіти.
Був радий НЕ побачити в списку кількох імен, які поважаю. І абсолютно не здивований побачити інших поруч із Лозницею. До всіх решти підписантів запитання: «Ви хоча б читали, що підписали?»
«Зрозумійте, коли грає музика, чи демонструється фільм, чи свою картину малює художник – гуркіт гармат не може пасувати такій роботі. Ми хочемо, щоб українці мирно відвідували театри, ходили в музеї, читали книжки, дивились фільми. І працювали врешті-решт на своїй улюбленій роботі» — намережано ганьби на папері, ніби шмарклів на невмиваній мармизі.
«Пасувати такій роботі», «працювали врешті-решт на своїй улюбленій роботі» — ото так «культурна» спільнота… Та нянька з дитсадка сказала б достойніше!
Поганьбисько за поганьбиськом у цей складний для країни час…
Сергій Сингаївський
