Церковні питання коментують всі, кому не лінь. Власне, й не дивно, якщо вони зав’язані на політику. А в політиці, культурі та футболі розбираються всі на світі, як відомо… Ось і нардеп Микола Княжицький (цікаво – якого він віросповідання, уніатського?) захищає католицьку церкву після чергового ляпу Папи Франциска Берґольо. Дарма переказувати всі його аргументи, але я прокоментую одне: ставити на одну дошку ПЦУ і УГКЦ — це змішувати борщ і кашу.
Хоча би через те, що ПЦУ є самостійною (автокефальною), а УГКЦ є такою ж невід’ємною і безправною частиною римської церкви, як УПЦ московського розливу є частиною Російської церкви.
Пригадується, що минулий ляп свого папи інший уніат – Мирослав Маринович виправдовував “проблемами комунікації”. Очевидно, у Папи мобільник вкрали чи не зміг додзвонитися в Україну своєму представнику архієпископу Святославу Шевчуку. В Уганду додзвонитися Папа може, а з Україною у нього “проблеми комунікації”….
Мирослав Маринович – безумовно, заслужений чоловік, політв’язень брежнєвських часів, інтелектуал, але чому галицькі інтелектуали дурять своїх земляків, то виправдовуючи єзуїта-Папу, то морочачи голови боротьбою за патріарший титул глави УГКЦ, прекрасно знаючи, що в католицькій церкві – це почесний, але пустий титул?! Бо є, наприклад, патріарх Венеції – і що з того? Чому замовчують, що навіть митрополита Андрея Шептицького Рим досі не канонізував, попри канонізацію львівського римо-католицького єпископа Більчевського, який всіляко шкодив Шептицькому і якого народ не знає і не шанує?
Зрештою, Рим навіть листи у Львів Шептицькому боявся адресувати належно, щоб не образити поляків… Чому Рим довго не визнавав хіротонії кардинала Любомира Гузара, а ви тепер, як ні в чому не бувало, вулиці його іменем називаєте, замовчуючи правдиву його біографію? І ось тепер, коли єзуїт на папському престолі гне лінію до Москви, ігноруючи мільйони українців-католиків, ви не скажете народові правди про Рим, який нам ніколи не був батьком?!
Зрештою, ви ж так Шевченка цитуєте рясно, а чому ж не оте його:
Ще як були ми козаками,
А унії не чуть було,
Отам-то весело жилось!
Братались з вольними ляхами…?
Так, УГКЦ має заслуги у збереженні українства (щоправда, не всю її історію), але сьогодні, коли є Київ, що незалежний у православному, у церковному світі – для чого ви тримаєтесь римського подола? Тільки тому, що він кращий московського сарафана? Так ми вже у своїй вишиванці. Без Риму і без Москви. Бо ні Москва нам не мати, ні Рим нам не батько.
P.S.
Або так само: чому галицькі інтелектуали не розкажуть, як Папа Іван Павло II довгих, здається, 7 років не давав єзуїтам прав і зрештою, не довіряючи їм, призначив туди свого представника. А кардинали натомість вперше в історії папства обрали папою єзуїта – аргентинського Берґольо… Скинувши незаконно німця Ратцінгера…
Василь Чепурний
