Передивися ще раз фільм «Темні часи». Перші дні премʼєрства Вінстона Черчіля. У військовий кабінет він запросив свого давнього і постійного опонента вчорашнього прем’єра Невіла Чемберлена, який крізь зуби, але визнав правоту Вінстона: надії на домовленості з Гітлером, яких добивався Чемберлен, були ілюзіями.
Але інтриги, тим не менше проти емоційного, спонтанного Черчіля Чемберлен і Галіфакс розпочали у військовому кабінеті з перших хвилин прем’єрства Вінстона. Ціль інтриг — турнути Черчіля з посади.
Кінець травня 1940 року. Європа практично вся під чоботом Гітлера. Франція, основний союзник Великої Британії, на грані капітуляції. У Дюнкерку притиснуті до моря 400 тисяч британців і французів. Казан…
Президент США щось бурмоче про заборони Конгресу на поставки зброї, обіцяє щось накапати… Черчіль не спить, сушить голову, як бути. Чемберлен і Галіфакс інтригують, біжать до короля: цей п’яниця завалив уже стільки військових операцій, його призначення прем’єром — страшна помилка. Чемберлен і Галіфакс знову втирають на військовому кабінеті: треба через Мусоліні домовлятися з Гітлером.
«Та не можна домовлятися з крокодилом, коли твоя голова в його пащі», — саме тоді сказав цю знамениту фразу Черчіль.
Правда, дещо подібне по аналогії із Зеленським і Порошенком?
Але на цьому аналогії й закінчується. НевільЧемберлен, усвідомши перед якою катастрофою стоїть королівство, припинив інтриги і підтримав зусилля Черчіля по відпору агресії Гітлера. А Порошенко оголошує себе кандидатом у президенти. Роз’їжджає на байку, піариться на танку, вантажівці. Його фракція саботує закон про мобілізацію. І при цьому оточення Порошенка вимагає від Зеленського створення з ним уряду народної довіри.
Черчіль і Чемберлен були політиками, але джентльменами. І це тоді вирішило все. А де вони наші державники-джентльмени, які свої шкурні інтереси можуть запхати собі глибоко в дупу, усвідомлюючи що зараз стоїть на кону?
Віктор Лешик
