Політика

Про велику довіру і спокусу

Величезний кредит довіри від народу — це шалені можливості. Але й потужний чинник і спокуса для узурпації та зловживання владою.

В першому випадку суспільство отримує очевидні вигоди. Швидкі реформи, ухвалені закони, відсутність спротиву… Те, Власне, що нам потрібно сьогодні.

Але можемо натомість отримати і «головокружение от успехов». За такого розвитку повинні бути інститути, які зможуть сказати президентові: «ні», незважаючи на шалену підтримку людей.

Повинні бути ті, хто не побоїться критикувати, не зважаючи на рейтинг. Врешті це піде на користь країні, хоч багато хто такі дії і не розумітиме.

Звісно, на перше місце виходитимуть незалежні ЗМІ та громадянське суспільство. Наступні 5 років від них залежатиме дуже багато. І спроби дискредитації — поганий сигнал.

Зрозуміло, що загалом багато журналістів, експертів або громадських діячів обслуговували владу або опозицію. Незалежними інститутами їх назвати не можна. Але «виводити на чисту воду» та боротися треба з проявами, як багато їх не було б, а не з усім «цехом» журналістів/експертів/громадських діячів.

***
Невеличкий історичний екскурс про популярного главу держави та важливість незалежних гілок влади.
Франклін Делано Рузвельт був дуже популярним американським президентом. Його «Новий курс» став ефективним засобом подолання великої депресії. Демократична партія мала більшість в обох палатах. Але Верховний Суд блокував ряд важливих для президента законів.

Рузвельт публічно критикував суд та суддів, апелював до «мандату довіри» громадян… Він запропонував законопроект, за яким судді, що досягли 70 років, ідуть у відставку. Так Рузвельт міг замінити 6 суддів та отримати більшість у Верховному суді. Президент мав більшість в Конгресі та Сенаті, але двічі отримав: «ні». Президент заспокоївся.

Мандат довіри від народу, яким би він не був, не привід нехтувати процедурами та інститутами. В довгостроковій перспективі це завжди призводить до занепаду.

***
Я думаю, український парламент ще довго не зможе сказати «ні» президентові Зеленському. Так само я переконаний, що з його подачі такі інститути, як Верховний суд, Генпрокуратура та вся система юстиції, разом із податковою, СБУ, митницею та десятком інших бюрократичних органів влади мають бути «перезасновані».

Але для ЗМІ мають бути створені механізми, щоби зробити їх справді незалежними та впливовими. Це одна із небагатьох обіцянок Володимира Зеленського під час президентської кампанії, і я сподіваюся, що вона буде виконана.

Олександр Ломако

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *