Посол Польщі в Україні Бартош Цихоцький назвав Степана Бандеру «ідеологом злочину і ненависті». Таким чином, польський посол на диво оперативно солідаризувався з ізраїльським послом, який днями назвав Степана Бандеру «посібником нацистів». На черзі – аналогічна «характеристика» «за компанію» від путінської Москви…
І що тепер?
І знову МЗС та інші українські державні чинники, витершись після смачного плювка, мовчатимуть, поки об Україну витирають ноги? Не поставлять на місце дипломатів, котрі дозволяють собі заяви, що виходять далеко за межі дипломатичного етикету?
Тоді чекайте нових аналогічних заяв. «Так сміються ж з України// Стороннії люди!» Скоро й Шевченка обізвуть «ідеологом злочину і ненависті». Адже в нашого національного генія «є за що»: «Ляхи були, усе взяли, // Кров повипивали! А москалі і світ Божий // В путо закували»…
Тим часом, поки МЗС мовчить, скажу, що Бандера – національний символ боротьби українців проти окупантів. Тим часом, поки МЗС мовчить, скажу, що Польща для України, якщо міркувати геополітичними категоріями – дружня держава, надзвичайно важливий сусід. Зважаючи на європейську геополітичну шахівницю, Україна для Польщі – також дружня держава і не менш важливий сусід.
Отож, подібні заяви посла слід розглядати як провокацію, спрямовану на розпалювання неприязні між обома народами-сусідами, історія відносин між якими є доволі непростою.
Однак історія – в минулому.
Мудрий думає про завтрашній день, а закомплексований фальшивими вчорашніми ідеологемами роздуває жар, намагаючись зігрітися біля погаслого вогнища.
І ще.
Можемо не сумніватися, що обом послам демократичних країн за їхні заяви про Бандеру гучно аплодують Сталін (з того світу) і Путін (з бункера).
Михайло Сидоржевський
