У серпні 2024 року італійська журналістка Франческа Маріані опублікувала статтю, в якій назвала Ілона Маска та Марка Цукерберга “новими диктаторами світу”. У своїй публікації вона критикувала їхній вплив на глобальні комунікації та інформаційні потоки, підкреслюючи, що концентрація влади в руках керівників технологічних гігантів може становити загрозу для демократичних процесів.
Маріані зазначила, що такі платформи, як X (колишній Twitter) та Facebook, контролюють значну частину інформаційного простору, що дає їхнім власникам можливість впливати на суспільну думку та політичні процеси. Вона також звернула увагу на випадки цензури та маніпуляцій контентом, які, на її думку, підривають принципи свободи слова.
Але це було в серпні. В кінці листопада 24-го Ілон Маск не просто мультимільярдер-хуліган, він член команди елект-президента США Трампа. Ще не маючи офіційних повноважень, він у Х пише резолюції-вказівки для законодавців: що варто а що не слід ухвалювати. Зокрема, щодо законодавчої ініціативи Джо Байдена по додатковій фінансовій підтримці України на суму 24 мільярда (насправді для ВПК США). “Це не окей” — більш, ніж красномовно дає оцінку фаворит Трампа.
Перед тим як спрогнозувати його участь в новому уряді, варто відступити у часі кроків (років) на 10-14 назад. Без цього будуть мало зрозумілі симпатії Ілона Маска до Володимира Путіна.
Маск – піонер приватного космічного бізнесу. До нього і до того, як його компанія SpaceX почала активно запускати ракети з вантажами на орбіту, левова частка ринку космічних запусків належала росії. Неповоротна консервативна державна компанія США NASA (400 000 співробітників) десятиліттями програвала Роскосмосу у конкурентній боротьбі. Маск здійснив революцію щодо собівартості закидання вантажів на орбіту. Його космічні човники багаторазового використання поставили Роскосмосу шах і мат.
І піонер став страшенно боятися помсти КДБ. У своїх інтервʼю він не раз зізнавався, що побоюється за своє життя. Погрози він отримував і у 2022 році, коли надав ЗСУ послуги космічного інтернету Старлінк. Можливо, Маск порахував, що тільки офіційний державний статус може його захистити від атентату агентів КДБ-ФСБ. Можливо, страх мине. А, може, й ні. Одне зараз очевидно – серед мотивів слів і вчинків Ілона Маска часто домінує страх.
Віктор Лешик