Я ще пам’ятаю, як з посади віце-спікера колись несподівано турнули Медведчука… То це ж був цілий Шекспір!!! Скільки в тому всьому було драми та експресії… Скільки нервів, міні-інсультів, праведного гніву… Скільки шуму й ярості…
– Ви мене предали! – горлав у телефона Сан Санич Омельченко Віктору Ющенку…
А Ющенко йому казав:
– Ну, так получилось…
Уже ввечері Піховшек зняв ціле кіно про Медведчука… Уточняюще… Що той тіпа «мужик»… А не баба якась…
Хто про це тепер помне?…
А зараз що?!
Когось звільнили, когось кудись призначили… Хто всі ці люди?… Суєта суєт… Дрібні часи…
Віталій Чепинога
