Цими днями з вуст Президента пролунало два меседжі, які чомусь коментують поза контекстом і, як на мене, не в порядку пріоритетності. Це новина про «вовину тисячу» (як її вже влучно охрестили за аналогією з «юліною») та «прохання» до військових припинити бусифікацію. Обидва месседжи на моє глибоке переконання свідчать, що Офіс Президента України бере курс на вибори вже в першій половині наступного року. Саме в цьому контексті ці новини варто розглядати.
І починати явно треба з «прохання» Глави держави припинити бусифікацію. Бо саме це явище стало символом того, що Україна може стати «совковішою» за росію. По-суті «бусифікація» стала формою системного рекету та розплідником корупції. Чим свавільніше та брутальніше “бусифікували” посполитих, тим захмарнішими ставали суми “відкупу” від мобілізації і тим ширшою ставала номенклатура тіньових послуг у цій сфері.
“Інвалідизація” через МСЕК, зняття з обліку “за станом здоровʼя” через ВЛК, покладання справи “під сукно” в ТЦК, нелегальний перехід кордону за сприяння ДПС чи легальний виїзд в один кінець через “Шлях” чи лист/телеграму міністерств і відомств. Плюс вихід “бусифікованого” на волю по дорозі до військомату за $300-$1000 без жодних гарантій, що наступного дня його знову не “обілетять”.
“Бусифікація” стала лайтовим рімейком сталінських “воронків”, покликаним затероризувати і залякати суспільство, зламати суспільну солідарність, яка можлива тільки між вільними громадянами, і продемонструвала, наскільки в українців у мізках глибоко закарбований совок у його найгірших (сталінських) проявах: “ціль виправдовує будь-які засоби”, “помри ти сьогодні, а я завтра”, пояснення всього “перегинами на місцях” тощо.
Я навіть наважусь стверджувати, що “бусифікація” підважила нашу обороноздатність більше за всі недопоставки озброєнь від наших союзників та партнерів. Бо, по-перше, дуже багатьох демотивувала воювати за державу, яка ставиться до тебе як до ресурсу, а не як до вільного громадянина та партнера, по-друге, створила огидну корупційну клоаку з оборотами в мільярди доларів, і, по-третє, вичавила за кордон десятки тисяч працездатних чоловіків призовного віку в умовах критичного дефіциту робочої сили в Україні.
Тому, якщо силовики дослухаються до “прохання” Президента і припинять свавільну “бусифікацію”, це буде одне з найкращих рішень гаранта за весь час великої війни. Хоча це також вчергове підкреслить, наскільки ми стали схожими на росію: аби припинити відверте свавілля ТЦК, потрібно не змінити закон, не ухвалити підзаконні акти, не реформувати ТЦК та СП, а… прохання (sic!) Президента. Насправді такий тип правління і називаєтиься “електоральна монархія”.
Щодо “Вовиної тисячі” багато писати не буду. Я не економіст. Але якщо її отримають також “прокурори-інваліди”, МСЕКівці-мільйонери та судді, щомісячна винагорода яких складає 100+ тис. грн. тощо, тощо, тощо, а Сили оборони продовжуватимуть благати волонтерів придбати все: від турнікетів до дронів та РЕБів, тоді вибори потрібні і потрібні якнайшвидше. Бо в ОП втратили рештки здорового глузду і певно ведуть Україну до катастрофи і поразки…
Отже, чекаємо на заморозку війни і вибори вже в осяжному майбутньому? Бо по-іншому мені важко потрактувати президентські ініціативи…
Геннадій Друзенко
