Виявляється, ще зовсім недавно головний тренер донецького «Шахтаря», а сьогодні пітерського «Зеніта» Мірча Луческу є не лише футбольним спеціалістом, а й, схоже, давнім членом «клуба кінопутєшествий». Правда, іноді плутає столиці держав, але те не заважає йому, зрештою, бути «великим географом».
Хтозна що стало приводом – чи вага «багажу знань», чи то великодержавний перегар країни, де тепер живе, але цей сивий вуйко публічно заявив, потішивши російських шовіністів, що «Україна і Росія для нього – єдина країна, яку розділив лише випадковий розпад Радянського Союзу…»
«Тут і там живуть абсолютно однакові люди з однаковим менталітетом», – таким набовтаним вручну словесним «цементом» поливає підмостки мавзолею «єдіной страни» «географ» Луческу, тимчасово прописаний, ще раз зауважимо, в Пітері. А може, і в Ленінграді.
І якщо вже йти далі за ментальними аналогіями пана Мірчі, то, чому б, і Румунію не воз’єднати із Молдовою, ще й столицю Романія Маре не перенести в Кишинів? А самого пана Мірчу в його метриках переписати із румуна в молдованина, бо там менталітет набагато «однаковіший», ніж в українців з росіянами!
Пан Мірча балакає – і «ла мулць ань», як кажуть у такому випадку румуни, тобто на здоров’я. Але в нашому випадку і справді – краще вже жувати, ніж говорити. Краще б Луческу мовчки заробляв свої грубі гроші у Росії. І розмірковував про м’яч та бутси, про турнірну таблицю і голеадорів, а не пхався з обіймами до нетверезої матрьошки…
Ті обійми цього румунського-молдовського футбольного спеціаліста до добра не доведуть…
Врешті, Рінат Ахметов дуже мудро вчинив, коли в травні цього року таки позбувся свого вічного Луческу. Завважте, як потужно і розкуто заграв нині «Шахтар» з новим тренером! А сам Луческу, за твердженням футбольного експерта Олександра Денисова, вельми не хотів покидати «Шахтар». Чіплявся за хлібний контракт, як воша за кожуха…
Проте Ахметов таки не поступився. Луческу, кажуть, образився. І тепер його «прорвало»: був заштатним тренером – став зловтішним «географом»…
