Сьогодні ходив на спортивний майданчик. Коли закінчився футбол, розпочався традиційний буденний рух. Я спостерігав за його розгортанням і подумав: «Ось воно життя – колись за пивом посилали тебе, а тепер пиво несуть тобі». Фантастика полягала в тому, що впродовж десятиліть в цьому ритуалі постійно змінюються дійові особи й виконавці, змінюється тара й асортимент, але сам він залишається незмінним. До того ж і пити не обов’язково, головне – традиція, що завершує гру.
Цей спонтанний порядок, виникнувши не знати коли і в яких дворах та на яких пустирях, мандрує собі в просторі та часі, затягуючи в свій коловорот нових і нових аматорів цієї фантастичної гри.
І так буде довіку.
«Поле рівне, а м’яч – круглий».
Валентин Ткач
