Коли в 2014 році дехто поїхав на Олімпіаду в запорєбрік, це вже було незрозуміло. Та тоді ще все було попереду…
Коли ж зараз, після 4 років війни дехто знову каже що «спорт нє прі чьом» і «ми внє палітікі», я скажу відверто: ви «прі чьом».
Прічоьм той, хто поїде ганяти м’яча.
Прічьом той, хто купив квіток на матчі. Прічьом навіть той, хто розміщатиме рекламу в трансляції і той, хто буде все це дивитися по тєліку.
Бо після того, що відбулося в Криму і на Донбасі, після збитого пасажирського літака і купи полонених, той, хто годує вбивцю, годується з його руки або просто подає руку — сам стає вбивцею.
Гарного вам футбола на кістках під егідою ФІФА.
Руслан Горовий
