Спочатку прилетіли мухи, а потім – комарі.
Саме вони і допомогли здолати параліч волі: я спустився у підвал, приніс протимоскітні сітки і встановив їх у вікна.
Миттєво відбулася психічна трансформація: у простір самопочуття впровадився комфорт від усвідомлення, що тобі до хати вже нічого не залетить, залізе чи заповзе.
Тепер, залишене на ніч відчинене вікно не викликало жодних тривожних асоціацій, а думки про літо позбулися спогадів про безсонні «комарині» ночі, як це бувало колись, коли, глибоко за північ, порохотягом доводилося всмоктувати комарів зі стелі, бо від капця як інструменту їх подолання, залишалися не зовсім естетичні сліди.
Тож, тепер літні ночі стануть затишними, а саме літо, відтак, позбудеться зайвих паразитних спогадів.
Валентин Ткач
