Ми дуже багаті. Хоча й не усвідомлюємо. У нас в обігу купа різновидних грошей. Хтось же над цим працює! Розробляє дизайн. Чеканить. Відливає…
Приміром, одна українська гривня має вже три різновиди: паперовий і два металевих — з жовтого і білого металу. Більший — жовтого металу, солідніший і вже вродився манюній різновид гривеньки, розміром майже як 2 обігові копійки.
Дві гривні йдуть слідом і мають два різновиди — паперовий і манєнький, металевий, блискучий, також ледь більший за дві копійки. Різниця за розміром дається на позір непросто, а за блиском — так. Нові монеті виблискують більш інтенсивно. Хоча в магазинах, коли дають оту решту, то непросто одразу оцінити правильність купи блискіток.
Продавці глибинки скаржаться: недовірливі селяни обурюються тими монетками і відмовляються в маленьких сільських магазинах брати решту отими блискітками («Та дайте нормальними грошима!»).
Очі у них гострі, натреновані на більш вагомі гроші і врожаї, а ці монетки їм взагалі складно побачити в натруджених долонях. Хоча хто там тих селян і коли запитував у таких важливих справах, як друкування гривні?
Кому від цього радість? Напевне, нумізматам.
Інесса Фтомова
