Соціологічна група «Рейтинг» опитала молодь та людей середнього віку і дійшла висновку: 55% респондентів асоціюють День святого Валентина зі… звичайними і буденними клопотами в пошуках подарунків для небайдужої людини. Ще зі шкільної лави цього дня ми звикли обмінюватися листівками з червоними сердечками, що буцімто символізує любов і прихильність. А ставали старшими – зростали й потреби та вимоги: замість рожевих «валентинок» неодмінно мали бути гарні квіти і… романтичне побачення.
На логічне запитання тих-таки соціологів: «Чому саме в цей день?», більшість закоханих стенають плечима і відповідають, що це традиція, до якої звикли. Саме звичка наслідувати загальні вподобання, «бути як всі» підігріває бажання цього дня неодмінно «потусити» в популярному кафе чи ресторані, де годі проштовхнутися: зібратись компанією, аби всі бачили і заздрили «як я тебе люблю».
Сучасний світ комерціалізований. Тепер навіть для закоханих не досить щирості почуттів, у доважок обов’язково потрібно хоча б щось матеріальне, якийсь подарунок. А що робити у Валентинів день самотнім, тим, хто позбавлений того єдиного чи єдиної, кого б хотілося обожнювати?
Ось, що я на те скажу.
Проведіть цей день з людьми, яких шануєте, цінуєте і любите. Зателефонуйте батькам, завітайте нарешті до бабусі з дідусем, яким тижнями обіцяєте побачитися. Зустріньтеся з друзями, яких давно не бачили…
Нагадайте про себе! Щоб ті, не байдужі вам люди, розуміли: теплота сердечна – цінність не одного календарного дня. Що це дар людині на щодень, аби вона лишалася людиною.
Марія Кузьменко,
студентка Інституту журналістики
Київського університету ім. Бориса Грінченка
«ГРІНЧЕНКО-інформ»
