Я ніколи не була прибічницею фемінізму у нинішньому виданні. Так, я за рівність громадянських прав для жінок і чоловіків. Одначе справжній фемінізм вимагатиме від урядів не того, щоб жінка полетіла в космос, куди літають також вибрані чоловіки — принаймні поки що: або дуже грошовиті, або дуже навчені, освічені і здорові.
Фемінізм полягає в тому, щоб материнство визнали професією на законодавчому рівні. За материнство жінка має отримувати не подачки протягом 3 років, а повноцінну зарплату до повноліття дитини. Тоді у жінки буде не одна дитина. Економісти мають вирахувати 
корисність цієї роботи. Зарплата має бути адекватною. Жінка зможе робити відрахування до пенсійного фонду.
У всякому разі чоловік не зможе дорікнути жінці, що він її утримує, як і діти, коли вона стане старою. Розлучення має бути таким же, як воно є нині — з виплатою чоловіком аліментів. Щоб не сумнівалися, що чоловіки (принаймні певна їхня категорія) згадують жінці ці аліменти й тоді, коли діти вже виросли.
Аліменти — тяжкий удар по деяких чоловіках, від якого не слід відмовлятися, бо це — відповідальність, яка для інфантильних представників сильної статі є тяжкою ношею і навіть комплексом.
Я не збираюся вангувати, але якщо цивілізований світ не піде на таку зміну, не визнає материнство професією — йому рано чи пізно настане гаплик. Інтелектуалки або жінки, що мають професійні амбіції, можуть і не мати дітей. Вільний вибір ніхто не відміняє.
Роксана Харчук
