Недавно мені зателефонував знайомий лісник зі Сторожинецького району і розповів цікаву історію. В селі Ропча місцевий мешканець, прогулюючись лісом, несподівано натрапив на оленя, який ратицею розгрібав під собою землю, ЩОСЬ відти діставав і жував.
Побачивши пришельця, рогач настрімголов кинувся у гущавину. Чоловіка розібрала цікавість і він вирішив оглянути місце, де колупався олень.
У ямці, яку лісовий красень встиг вигребти, чоловік побачив якусь загадкову річ поцятковану чорними рисками. Коли він вийняв знахідку з грунту, то збагнув, що вона є грибом, яких йому ще ніколи не доводилося бачити.
Селянин поклав ту дивину до рюкзака і подався в лісництво, де показав її своїм односельцям. Найстарший з лісників, знавець грибів, одразу все второпав і сказав: «Тобі надзвичайно поталанило, друже. Ти знайшов найсмачнішого і найдорожчого гриба на планеті. Його назва — трюфель”.
Знахідку почистили, порізали на дрібні скибки, відварили, а потім підсмажили та сіли полуднувати, прицмокуючи язиками від задоволення.
Трюфель — рідкісний у наших краях земляний гриб.
Є країни, де ці суперсмачні гриби ростуть у навколишньому природному середовищі. Зокрема багаті ними Італія, Австрія, Бельгія та Франція. Найсмачнішим вважається п’ємонтський гриб. В кожній місцевості побутує своя методика збору цього дару природи.
Італійці, приміром, вишукують їх з допомогою свиней. Вирушаючи в ліс, жителі Апеннінського півострова, беруть із собою підсвинків. Вони — неперевершені мастаки знаходити місця, де під шаром грунту перебувають трюфелі. На шию поросяти зазвичай одягають нашийниик, щоб не дати тварині можливості проковтнути смачну знахідку. У Бельгії та Австрії на таке полювання йдуть із собаками-нюхачами.
В природних умовах трюфелі ростуть у землі на глибині 10-15 сантиметрів. Окремі їхні екземпляри досягають до кілограма завважки. Полюбляють вони розмножуватися біля кореневищ дубів, буків, горіхів, беріз та грабів. Благодатними для них є вапнисті грунти.
Трюфель, знайдений у Сторожинецькому районі, з’явився там невипадково, адже в цій зоні переважають землі, в яких багато вапняків. Такі грунти вчені називають білицями.
В ряді країн навчилися вирощувати трюфелі на промисловій основі. У спеціально підготовлений грунт висівають грибні спори і в результаті одержують непогані врожаї цієї культури, маючи від того чималий зиск.
На Буковині теж водяться трюфелі.
Зокрема найбільше подибуються вони в зоні Буковинських Карпат та Підгір’я. У селищі Селятин Путильського району жив чоловік, який знав місця, де звикли рости трюфелі. До речі, він ходив збирати їх з допомогою свого мисливського собаки, котрий бездоганно визначав, де під товщею грунту захований гриб-делікатес.
Чому трюфелі люблять ласо поїдати карпатські олені? Дехто з гуцулів вважає, що цей гриб посилює потенцію організму, тому дикі звірі й намагаються наїстися їх, аби набратися статевої моці.
Напрошується й інше запитання: чому саме свині є найкращими пошуковцями трюфелів. У зоологів своє пояснення цього: вся таємниця полягає в тому, що запах гриба нагадує запах кнура і тому свині, а особливо самки, швидко відчувають його і починають рити землю в місцях де ростуть трюфелі.
Буковинські гуцули називають трюфелі гордубанами. Серед горян навіть подибуються люди, які носять прізвища Гордубани.
Автор цих рядків теж мав нагоду покоштувати цього райського делікатесу. Було це в австрійському місті Клягенфурт, яке є побратимом Чернівців. А потрапив я туди в складі делегації від столиці буковинського краю. На банкеті в честь нашого приїзду в одному з тамтешніх ресторанів нас пригостили трюфелями.
Бургомістр Клягенфурта Гарольд Шойхерт запропонував випити під цю страву місцевої горілки з груш. Гриби, приправлені вишуканим соусом, були надзвичайно смачними. Але хочу попередити, що трюфелі не є наїдком для бідного люду. В європейських країнах кілограм цього делікатесу вартує понад 100 євро.
До речі, найбільше вирощується трюфелів у Болгарії, Австрії, Словаччині, Італії. Почали займатися цією прибутковою справою і в Україні. Хочеться вірити, що колись на Буковині теж знайдуться підприємливі люди, які займуться вирощуванням делікатесних грибів на промисловій основі, як це відбувається нині із шампіньйонами.
Василь Бабух
На фото: трюфель, знайдений у селі Ропча. Це вже зрілий гриб. А в початковій стадії вони невеликі за розміром, формою чимось нагадують картоплю. Їхня шкуринка схожа на на мундири бульб.
