Суспільство

Корона – хлопчикам, а вірус – людям!

Оскільки Зеленський сховався, Шмигаль пропав, то сьогодні кожне четверте повідомлення на сайтах новин – про COVID-19. Давайте замислимося. Захворіло приблизно 75 тисяч українців – це дві стотисячні відсотка жителів України. 1700 людей отримали трагедію – померли від коронавірусу. Ми постійно чуємо про COVID-19…

Поставили хлопчика, якого обізвали головним санітарним лікарем, і який нам розказує про бурхливу діяльність Кабінету Міністрів України. Ми не забули, що з українського бюджету на COVID-19 дали 60 мільярдів гривень. Жодного апарату із штучної вентиляції легенів не придбали. Лікарям не заплатили обіцяних грошей. А чим саме борються? Борються словесно. Комусь погрожують, усім розповідають про «червоні» лінії тощо.

Чи це сьогодні надважливо для України?
Так, безперечно. Але що ми бачимо у світі щодо COVID-19? Двомільйонні демонстрації в Берліні, десятки тисяч людей у Лондоні, які протестують щодо експерименту «із глобального затуманення мізків людей». А що в цей час зробила українська влада, щоб зменшити захворюваність на території нашої держави? На жаль, абсолютно нічого – лише брифінги, зустрічі, спілкування, засідання. І постійно пишуть, пишуть, пишуть, здобуваючи на цьому електоральні симпатії.

Що треба було б робити?
Чи варто оберігатися від COVID-19? Обов’язково! Чи ця загроза може зазнати величезних масштабів? Так. Але потрібно демонструвати власну позицію, починати з себе. Варто продемонструвати, що Зеленський не бігає по кафе і не п’є каву без маски, що всі інші «авторитетні» посадовці ходять і оберігаються. Демонстрація особистим прикладом – це їхнє ключове завдання.

Друге питання – це підготовка лікарень, їх оптимізація до відповідного рівня надання допомоги у лікуванні COVID-19, лікування хворих. Це те, що посадовці повинні були зробити і менше теревенити. І сьогодні уся відповідальність опинилася в руках мерів міст. Я маю симпатії до мера Тернополя Сергія Надала, котрий, у принципі, не готовий підспівувати, підгавкувати оцим «дітям», які чомусь подумали, що вони – влада.

Я вже неодноразово говорив, що міські голови, які є господарями на своїх територіях, мають максимально повно володіти ситуацією щодо пандемії та прописати алгоритми убезпечення населення від зараження COVID-19. Почати варто з дитячих садочків, а також звернути увагу на підготовку школярів до навчального сезону, забезпечити їх оптимальними умовами для навчання. Не варто чекати, що діти легко адаптуються до дистанційного режиму.

Медійні засоби повинні показувати способи захисту від COVID-19 і наполягати, щоб люди їх дотримувалися. Тоді ми матимемо змогу убезпечити себе та своїх рідних.

Любі українці, давайте зрозуміємо, що ми маємо жити! Молоді люди повинні одружуватися, народжувати дітей, бабусі з дідусями мають спілкуватися з онуками, а онукам варто працювати, бо праця відрізняє людину від примата. І лише тоді, коли ми навчимося навіть за умов пандемії тішитися життям, знаходити в ньому «смаколики», воно буде щасливим.

Шануймося, бо ми того варті!

Павло Жебрівський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.