Нащадки окупантів торжествують. Вони і досі вільно вшановують тих, хто сприяв колись окупації непокірної України, хто розкуркулював, слав у заслання, розстрілював, морив голодом.
За звичкою для них ми, українці — бандити.
Місто Ніжин.
Наші дні. Прах чекістів, яких махновці Щуся колись порубали на капусту під Дорогинкою, аж досі, попри декомунізацію, лежить в центральному міському парку.
А приховані колаборанти носять їм квіти.
Пригадую, як кілька років тому в розмові з начальником Ніжинського міськвідділу поліції, той відверто не розумів і дивувався вимогам демонтажу стели. «А куди нам ходити вшановувати полеглих міліціонерів?» — щиро дивувався він.
Що тут скажеш?!!
Ну, то поставте поруч ще пам’ятник Гіві або Моторолі – то такі ж «захисники» як і Наум Точоний з його бандою червоних головорізів!
Віталій Назаренко
