Мама оживає щовесни.
Хворі ноги починають ходити швидше, очі теплішають…
Топче впевнено свіжозорану ріллю.
Ось тут буде картопля, тут кабачки, тут морква, а тут трохи кавунів…
Вже який раз обійшла все вздовж і поперек.
Планує, ділиться, думає, живе…
Дякую тобі, весно, за маму!!!
Тетяна Череп-Пероганич
