От як подумаю, що прийшовши до кінотеатру, побачу придурків з відрами попкорну, то й бажання відпадає туди йти. Це щось нездорове.
Не має значення — трагедія чи комедія.
Сидіти поруч з кимось, хто хрумкає, плямкає, цьмакає — просто неприємно.
І чому в кіні можна, а в театрі зась?!!
Ех, були часи, коли ми ходили до кіна не тільки дивитися фільми, щоб цілуватися в останньому ряду. І тиша була. І ніхто не хрумкав.
Тільки то тут, то там: цьомммм…. цьомммм… І тихо так, пошепки:
— Перестань… порвеш… я сама…
— Не візьму… не проси… фу, свиня…
— Цсссссс…..
Юрій Винничук
