Суспільство

На руїнах старого помешкання

Буває їдеш собі повз сільський зруйнований будинок і раптом щось змушує тебе пригальмувати. Що саме – спершу і не втямиш. Повертаєш назад, зупиняєшся і виходиш з автівки… Саме так сталося вчора зі мною, коли проїжджав селом Бурівка, що на Городнянщині Чернігівської області.

Коли уважно оглянув залишки старої хатинки, то майже одразу зрозумів, що саме так зненацька привернуло мою увагу. Серед колод, дранки, дошок з підлоги та битої пічної цегли стриміла річ з характерним обрисом. Мені здалося, що це міг бути елемент гончарного кола із залишками глини. Проте сумніви посіяв відомий чернігівський майстер по дереву Анатолій Каменецький, який стверджує, що це елемент ткацького верстату.

Як би там не було, а побачене навіює мені сум і невтішні думки щодо сіл, що вимирають на гамірній і залюдненій колись Чернігівщині…

Олександр Соломаха

P.S.
Застав ще як бабуся ткала в хаті-мазанці, коли я жив там хлопчаком. Приладдя було досконалим! Годинами дивився як бігав човник і як все злагоджено працювало…

Владислав Савенок

***
А мені досі ночами сниться, як бабуся рублем білизну гладила. Лежиш, дрімаєш, і такий глухий ритмічний звук: ддррррум-ддрррум, ддрррум-ддрррум… І сказала якось: «Сталін ваш — гі*но, а от при німцях був справжній порядок — нікого не саджали і не стріляли, був спокій і порядок»

Андрій Душин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.