Суспільство

Не так тії вороги…

Захисниця мови — про захисників «Азовсталі». А що зробите Ви задля порятунку Батьківщини від тих, хто її рятують на передовій? В кого би ще лайном гучніше кинути?…. Тихо молюся, щоб полум’яну патріотку, високочолу інтелектуалку і, ніде правди діти, просто чарівну жінку після всього таки не поперли з Львівської політехніки на вимогу студентів.

Бо, якщо раптом звільнять — ореол мучениці їй гарантований. А всім нам — пекельні sr@чі відтак, і не лише в соцмережах. Правильно, бий своїх у пику до юшки, ще й під дих ногами, аби чужим пики розпливалися від втіхи — як гарно українці чубляться! Як уміють собі створювати мильні опери, щоб дерти в них горлянки! Ніби вже рискалів за урал відкинули давно.

Чула коментарі вояків на фронті – тих, хто принципово державною – на тему чергового патріотичного Фа-льшу. Якщо стисло, то на їхньому тлі скромно курить російськомовний відгук з табуйованими епітетами “язиком” від обуреного солдата. Один хлопець, як на мене, сказав найкраще: «Їй би НАШІ проблеми… Але, щоб вирішувала бодай так, як ми свої наразі. Ми, виходить, занадто добре тут у себе повирішували, коли зі Львова окопи настільки фігнею комусь виглядають».

Що буде далі: мовознавиці прибуде підписників і запрошень на ефіри, бо запит на примітивну агресивність у суспільстві високий, вже традиційно. Заодно посипляться матюки й прокльони усім, хто скажуть: така пропаганда державної – їй ведмежа послуга. В т.ч. й від того ведмедя, що в рускіх лєсах.

Бо до мови любов – така ж, як і будь-яка інша. Коли хочеш, щоб любили, не накидаєшся зі скаженою пристрастю, а поступово, дбайливо… Тоді буде взаємність. Але не тоді, коли кийком до раю! Нас колись до іншого заганяли, цілих 70 років – невже нічому не навчило? Хоч пані професорка тоді, було, теж вчила…. Інших дисциплін, щоправда, але то таке.

До речі: на тему «Агентурная провокация в опєратівно-розискной дєятєльності», «Іскуство провокації как дєстабілізірующєго фактора» і прочая і т.д. — в Гуглі є стосами. Серйозні дослідження, в т.ч. й від ефесбешників, і популярна література.

Людмила Пустельник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *