На книжковому ярмарку в Кропивницькому підійшла молода жінка з млосною поволокою в очах і степовою повільністю в рухах.
«Мені порадили вас почитати».
«Вибирайте».
«Може, самі порадите щось із свого… щось таке… щось немислиме».
«Маєте на увазі фантастику, фентезі?»
«Ні, щось таке, аби не напружувало».
«Що?»
«Ну, щоб, читаючи, не треба думати».
Я подумав і сказав:
«Мабуть, вам краще пошукати в інших наметах».
Вона посміхнулася й відійшла.
А за півгодини повернулася ледь замислена.
«Знаєте, я все-таки спробую почитати щось ваше…»
«Немислимо», – подумав я.
Мирослав Дочинець
