ТО НЕПРАВДА, ЩО БАТЬКІВ НЕ ОБИРАЮТЬ!..
Мені мама — Світлана Петрівна Комарчук (Кучинська) — батька таки вибрала. Це було давно-давно, півстоліття тому, коли той, на кого я схожий, не дочекався своєї молодої дружини з лікарні й поспішно організував собі нову сім’ю.
Мама, попри усі прогнози й сільські пліткування, окріпла, одужала, повернулася не тільки додому, а й у робочий стрій. І на своїй дорозі зустріла… мені батька — Миколу Федоровича Комарчука.
Сила любові, очевидно, взяла своє.
У мене народилося ще п’ять братів!
Впродовж півстоліття у нашій родині жодного разу ніхто не чув слів «мій», «не мій»… Ми усі шестеро були для батька ОДНАКОВО РІВНИМИ!
Загадкова смерть нашого наймолодшого брата Мишка, на жаль, скосила маму раніше — її немає уже майже сім років. А батька не стало надвечір 22 серпня минулого року…
Глибоко вшановуючи його пам’ять, констатую: батьків можна навіть обирати! Головне — з кого!!
Сергій Сай-Боднар
