Відома журналістка написала нещодавно про чернівецьких міських депутатів, котрі направду зібралися відібрати землю у… місцевої психіатричної лікарні. Власне, синдром хворобливої ненаситності у наших можновладців давно межує з клінічним божевіллям, але почастішали випадки, коли вони біснувато стукають вже з протилежного боку свого персонального днища.
Проте у вселенській реальності нічого не трапляється випадково, і якщо цю закономірність копнути езотерично (тобто, глибше), випливе ось яка печальна обставина. В системі таронумерології є аспект, що отримав назву «психологічна проблема». Йдеться про такий собі височенний бар’єр упоперек всього життєвого шляху, який заважає рухатися вперед.
«Прибрати» ту перепону можна лише силою власної волі. Це коли ти усвідомлюєш генетичну першопричину свого топтання на місці і наперекір спокусливій атаці легіону родових бісів намагаєшся стати протилежністю своєї персональної тіні. Ти ніби помираєш на рівні власної найбільшої слабкості, аби воскреснути вже очищеним.
Так ось, психологічну проблему мешканців України характеризує аркан Колесо Фортуни, що є архетипом карми і грошей. Це означає, що ми генетично схильні до майнової неадекватності. Тобто одні з нас якимось дивним чином побоюються грошей і не вміють або не хочуть їх заробляти. Інші – вміють, хочуть і заробляють (добувають), але розмір добутого на рівні їхніх персональних відчуттів ніколи не буває достатнім.
Ситуацію ускладнює і той факт, що Колесо Фортуни у тій же програмі України характеризує ще один дуже важливий аспект, який отримав назву «карта психологічного комфорту». І ось тут маємо серйозне протиріччя. З одного боку, українцям дуже важко не рвати душу на шмаття, якщо у гаманці нема бажаної суми грошей, але через згадану психологічну проблему нівелюється саме відчуття насиченості.
І як з цим бути?
Число Сім, що є основною космічною енергією України, закликає нас усіх виплекати в собі філософське ставлення до багатства. Нам варто усвідомити, що грошей не буває ні мало, ні багато з тієї простої причини, що у будь-якій кількості вони можуть стати як благословенням, так і прокляттям. Прикладів з останнім більше, ніж досить.
Ось і нині у соцмережах хтось поширив відео з Рівного, де вправний молодик роздавав на вулиці передвиборчі пакунки від птахофабрики із промовистим написом «Герман з яйцями»…
Дві симпатичні жіночки, прочитавши рекламний слоган, гидливо повернули коробки назад. А що той Герман хотів? Відсутність чуття міри, можливо, навіть номінальне достоїнство легко трансформувати у його пряму протилежність, якщо йдеться про усталену звичку. Карма вона така.
Лариса Салімонович, «ГРІНЧЕНКО-інформ»
