Моя реакція відома на те, коли серйозні люди на повному серйозні обговорюють шоумена Савика Шустера, наче він якась зірка світової тележурналістики.
Можливо, тому, що так сприймають Шустера навіть солідні колеги-журналісти, ніхто не замислюється над тим, що цей шустрик аж надто часто виступав і, схоже, продовжує виступати як примітивний провокатор.
У цьому контексті відтак задайте бодай кожен собі запитання: за яким правом перекотиполе, яке ніяк не може нагріти собі місця (Литва-Канада-Італія-Росія-Україна) й фактично не має жодного відношення до України (ні за народженням, ні за національною свідомістю й громадянською відповідальністю, ні за знанням мови), — за яким правом це створіння вказує абсолютно чужій для нього країні й абсолютно чужому для нього народові, що і як у них має робитися.
Чи потрібно повертати кару на смерть в Україні?
Це вирішувати українському суспільству, а не приходькам.
Чи треба оглядатися на Європу, якщо таке рішення визріє в Україні? Не обов’язково. Можна оглянутися на США, де існує смертна кара. Інша справа — щоб нас зрозуміли й підтримали в США, відтак нормально сприймуть і в Європі.
Головне тут у тому, що має бути серйозна підстава для повернення смертної кари. А ще головніше — Україна має стати такою успішною й потужною державою у світі, щоб ніхто зовні просто не відважувався втручатися в її внутрішні справи.
Не тільки такі шустрики, як Шустер, але і Європа, і Росія, і навіть США. Задля цього Україна має перейти СИСТЕМНІ ЗМІНИ, повернутися до національних традицій і звичаїв.
Ось про це мали б і думати, і говорити і президент України Петро Порошенко, і Віталій Портников, що написав недавно статтю про Шустера, і навіть той же зайда Савик Шустер. Це — тема, яку треба обговорювати всім з-поза меж України, про що я писав якось у своїх нотатках про феномен М. Саакашвілі.
***
Зрештою, якщо йдеться про подолання корупції, то смертна кара цьому не допоможе — досвід Китаю тому приклад: там корупціонерів страчують публічно, а вони не переводяться. І все тому, що Китай має авторитарно-тоталітарний суспільний устрій та адміністративно-командний спосіб урядування.
Україна продовжує жити в цій же системі координат. І в цьому усі її проблеми.
Володимир Іваненко
Український Університет
