І сумно, і журно.
Стільки останнім часом пожеж у стольному граді, і все не там… Оце ось зранку показали сюжет, як елітні насельники «юбілєйной вєчєрінкі по случаю дня рождєнія» київського «развлєкатєльного завєдєнія» FREEDOM BALLET ревли ревма, одбивали до опухів бурхливими оваціями пещені долоні, стікали патьоками ботексних сліз, робили замиловано бантики з напомпованих губ і, піднявши із затишних сідал пещені дупи, в любовному екстазі підкидали у повітря інтимні частини свого елітного гардеробу, коли на сцену явилася сюрпризом і без мітли «пєвіца любві і міра», «обладатєльніца соблазнітєльной бородавкі і дюжіни золотих грамофонов», «народная артістка новосібірскіх птіцєфабрік» і прочая, прочая, прочая Ані Лорак.
Оця «істєрія воодушевлєнія і радушія», яку перекинчиці і «пєвіце любві за рублі» влаштувало в центрі української столиці наше сите-пещене, напхане по горлянку легким гарбаним баблом тусовочно-бидляче кодло, красномовно свідчить про погибельну рукотворну ментально-соціальну прірву, яка неспинно росте у ГОЛОВІ держави і не віртуально, а цілком реально, вже і тепер, щомиті загрожує поховати її, державу, не десь із-за фронтів-рубежів, а обрушити зсередини.
Ревисько переповненого нічного київського притону глушить завивання убивчих «градів», якими тієї ж таки ночі любий Каролінин «грамофонодатєль» озвіріло духопелив українські села Донеччини та Луганщини. Цю скотинячу істерію вальпургіїво-фредомівської київської ночі чули Сенцов, Сущенко, Гриб, Балух і ще добра сотня українців, кримських татар, безневинно мордованих у російських казематах.
Чули і вмирали.
Нас боронять наші Герої. Прикривають юними тілами наші Брати і Сестри, Сини і Доньки. А сучі сини жирують і під’їдають країну ізсередини.
Під мироточиві патріотичні казання іхніх папіньок-маміньок, їхніх кревняків, покровителів, патронів, паханів, чиї налиті добром будки уже з трудом влазять навіть в еластичні рамці «5-го каналу».
… А Куєк, до речі, знакове прізвище. Гуцули називають словом «куєв» нетрі, глухий кут. Куєк — очевидно, той хто туди веде.
… Ой, не там, не там горить, православні!
Валерій Ясиновський
