Обходити питання віри — це теж принизливо. Уявіть собі суспільство, де є люди темноокі й світлоокі. Чи розумно було б їм зневажати одні одних, але приховувати це, побоюючись кровопролиття?
А з вірою ж те самісіньке.
Віра єсть святе персональне право кожної людини, і засуджувати чиюсь віру так само безглуздо, як і засуджувати певний колір очей чи волосся.
І зречення своєї віри та перехід в іншу — це так само особиста проблема, як і перефарбування волосся чи зміна кольорових лінз.
Але нормальні стосунки між людьми передбачають так само спокійні, навіть доброзичливі обговорення питань віри, як і розмови про колір очей чи волосся.
Якщо люди нездатні це усвідомити, то це суспільство нецивілізоване, дикуни, яким ще тисячу років по деревах лазити.
Так я думаю.
Василь Триліс
