Жили до війни в одному селі два брати, працювали в колгоспі, лайном городи удобряли… Почалася війна. Один брат пішов у совітські партизани, став пускати під відкіс фашистські поїзди…
Інший брат пішов у поліцаї і став працювати на німців.
Закінчилася війна.
Той, хто був у партизанах, повернувся в свій рідний колгосп і продовжував копати лайно, а той, хто був у поліцаях, пішов з німцями на Захід.
Але совіти його наздогнали і отримав чоловік 15 років Сибіру. Але у таборі він дуже добре працював, і звільнили його достроково.
Минуло кілька років.
І стає він головою сільради, а брат його, колишній радянський партизан, як копав до війни лайно, так і продовжував копати.
Якось брат, колишній партизан, взяв фляшку самогону і приїхав до вже знатного брата в гості.
Питає:
— Слухай! Де ж справедливість? Я з німцями воював, партизаном був, а як копав лайно, так і копаю досі! А ти в поліцаях був, на німців працював і став головою сільради?!
— Розумієш, братчику, у нас різні анкетні дані. У тебе брат хто — колишній поліцай! А у мене — колишній партизан.
Сергій Зарайський
