Суспільство

Серветка – як мовний фільтр

До Києва, таки, повертається українська мова.
Дай Боже, щоб безповоротно.

Троєщина. Ранок.
Молода матуся веде двох діточок до дитсадка. На ходу перевіряє їхню готовність:

— Ти точно маєш при собі серветки для носика? — звертається до старшого, десь рочків п’яти хлопчика, — Точно? Перевір у кишеньці. Чи маєш ти серветки, щоб утертися, як сопельки потечуть?

Пробачимо їй оті «сопельки».
Схоже, що ні її мама, ані бабуся, слова «шмарки», «шмарклі» не вживали. Зате – «маєш серветки»!

При чому — вимовляла це так невимушено!

Володимир Сердюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *