Андрію, Андрію//коноплі сію//
гунькою волочу//віддаватись хочу…
Таку жартівливу співанку почув я у дитинстві саме цього дня від своєї сокілецької бабусі.
Потім на Буковині почув ще цікавіше:
Андрій-пердій
воли пасе,
Оксана зас…ана
йому їсти несе…
Не знаю, чому наш народ так ставиться до сьогоднішнього свята, але бешкетувати на Андрія мені подобалось завжди!
***
Свистіла хуртовина через став
Тулилась тиша кішкою до плота,
Як я (утрьох із друзями) украв
В сусідки Валі тесані ворота.
Ще блискітками жевріло село,
Їх не могла задмухати завія.
Хоч серед нас Андрія не було,
Та ми бешкетувати на Андрія.
Той вечір пересіяли роки,
Що й досі у вікно моє шкребуться.
Світами розлетілись хлопчаки,
Сусідка Валя – тричі вже бабуся.
І Сокілець закутався у сум,
Дрібні сніжинки липнуть до болота,
А серце бешкетує, мов на глум,
Коли іду повз тесані ворота…
Тому всіх Андріїв — із Днем Янгола!
Будьмо!
Сергій Пантюк