Літо у селі не хоче нас відпускати…
Куди не ставали, аби сфотографуватися — скрізь сліпило очі…
Знає ж, що більше не побачимося цього року, бо приїдемо сюди знову вже у вересні, восени.
Сподіваюся, наостанок воно не випалить мамині квіти у дворі й попід парканом. Хай би ще потішили нас! Так гарно нині тут!
Як швидко минає ще одне літо…
Тетяна Череп-Пероганич
