Зайшов на сторінку в Фейсбук до Христини Соловій, яка відмовилася співати під патронатом мураєвих, і наштирхнувся на свою любіму тему під назвою «прості люди».
«Христинко, на вас чекали прості люди… і в тому числі діти, (чи прості не вказано – авт.), а ви така розтака…»…
Якшо чесно, я б усіх «простих людей» вивіз би кудись на роздоріжжя і давши підсрачника сказав, шоб ішли не озираючися і ніколи не поверталися назад.
Бо проста людина ні за що в світі не відповідає. Навіть за себе. Ну, звісно, шо ж проста людина може? Тому ці інфантили добровільно і повністю віддають відповідальність за своє життя іншим. Причому, хто перший візьме — той і керує.
Проста людина не робить вибору. Бо ж від простої людини нічого не залежить! Тому вона їсть або гівно, або пряники, або гівно з пряниками в прикуску, в залежності від того, під чий електоральний вплив попала. Вона з задоволенням віддає голос на виборах за того, хто шось їй дасть. Бо це ж забота про неї, просту людину.
Проста людина сидить на попі ровно, коли в її хату заходить окупант. Ну, а шо проста людина може зробить голими руками проти зброї? Тому просто людина так само ходить на роботу чи в колгосп при новій владі, вказує на «не простих» сусідів, вчить нових пісень з дітьми і нових молитов з новими попами.
Проста людина хоче получать, а не заробляти. Ходити на роботу. А не працювать. Надрочує на часи, коли «всі були однакові. І хоч все було трохи гівно, но зато гівна було про вінця і вистачало всім».
Проста людина любить шару. Гречку, концерти, свята, салюти, горілку, все. Похєр від кого. Бо проста людина не розбирається у ваших тих політиках, вони всі однакові… І дуже ображається, коли, наприклад заявлений артист відмовився приїздити, бо концерт організовує якась пи*дота… Як це відмовилася? Це ж для простих людей?
Проста людина вже розпланувала, шо візьме дітей, сяде на безкоштовний автобус до свята, набере безкоштовних повітряних кульок від організаторів, а, може, й встигне з’їсти безкоштовного морозива перед концертом. А тепер шо?
Вопщім, не знаю як хто, а я вважаю, що найбільше зло в нас — оці прості люди. Яким по*уй всьо, аби їхні просто потреби були враховані.
Тут має бути висновок…
Шось на зразок «простих людей треба пи*дити…», однак висновки робити кожному свої.
Руслан Горовий