Вичитав у «Книгах Якова» Ольги Токарчук розмисли про жінок у мусульман, християн та іудеїв. Якщо перші жорстко ставили жінку «на місце, бо вона низькими матеріями вносить хаос у світ духу», то в євреїв по-іншому. «Вічні мандрівники, вони загинули б без жінок».
А нещодавно переглянув пречудовий італійський пронизливо-драматичний фільм «Вони йшли за солдатами» (1965 р.). Про те, як дорогами війни подорожує особлива «жіноча служба» для потреб плоті і підняття духу воїнам. Їх ретельно відбирали для переможної армії з усіх захоплених країн.
Таки справді: чоловічі мандри, духовні практики, бавки в творчість та інші ігри, в тому числі й смертельні, не обходяться без жінок. А може, саме через них і для них і затіваються…
Мирослав Дочинець
