Думайте що хочете, а у мене враження, ніби стольний парк Шевченка спеціально визначили стовковиськом для фанів, з кагалом торгашества, яке добряче на тому нагендлярило.
Щоб ото на ранок кинутися туди правовірним гуртяком зі смарфонами та сильно гучно попечалуватися, поголосити ще й попобитися лобами об долівку, — який же паскудник, отой нецивілізований британський уболівальник.
А чого чекали ті наші рідні градозасранці, хто визначав тут цю фанатну резервацію? Хто загачував її шалманами з пивами-чипсами?
Що, наші безкорисливі мерско-комунальні організатори ніколи ніде на такому дійстві не значилися? Невже ж вони досі преребували в астралі, там, де молочні ріки з киселевими берегами? І пожиттєво переконані, що стадіони збирають лише безтілесних херувимів?
Чи, у крайньому випадку, меломанів оперного співу Карерраса, Бочеллі, навіть, прости Господи, «Скорпіонс»? З якого дива щиро сподівалися, що тут будуть масові розгадування шарад чи читання книжок «в положенії лежачи» — на завбачливо засцяних нашими псами далеко не англійських газонів куцого парку?
Та й ви, штиві хронічні мізантропічні чистоплюї та голосільники… А прихопіть-но ваші інтернетизовані відеобаньки та пройдіться з ними сьогодні-завтра нашими трухановими та гідропарковими зонами. Тими, словами геть давнього, зате близкого Києву поета, «местами прохлад и отдохновений членам», куди, певен, сього разу точно не ступала жодна нога ні ліверпульця, ні мадридця.
Та й гучно так, з грудними схлипуваннями, поголосіть над нашим тамтешнім шашлично-сивушно-пивасіковим бидлотством.
Побійтеся Бога, я не виправдовую вчорашнього свинства! Але я точно не можу виправдати ТАКОЇ свинської організацї. І торгашество, яке туди охоче рвонуло по «бабки», мало б заздалегідь і документально посвідчити перед владою, що бере на себе якщо не всі, то левову пайку витрат, щоб не зволікаючи навести там лад.
А якщо господарі Києва на це не ісподобилися, нехай завтра у повному складі та з САМИМ на чолі засукують рукави та й виходять на генеральне прибирання парку.
Отоді не гріх се діло і засмартфонити, і зафейсбучити.
Валерій Ясиновський
