Суспільство

Ті, котрі ніби то стали людьми…

«… От ми в селі жили, сральнік був за триста метрів від школи, без отоплєнія з от такими дірками в стінах, струя замерзала на ходу, — пише один чувачок у соціальній мережі, і нічо. Виросли. І людьми стали. А вам, бачите, не нравецця туалєт без перегородок…»

«У нас раніше вобще було 3 учєбніка на клас. І нічьо. Учились. Людьми виросли»… «Ой, та нічьо з ними не станецця, хай миють класи. Ми он мили лєдяной водой з колодца і нічьо. Людьми стали»…

Хто вам, бляха, сказав, шо ви стали людьми?!
Га?

Якщо брати до уваги Дарвінівську теорію походження людства, то людьми нас зробили види, яких якраз не влаштовував усталений порядок. Мавпа, якій було не «нічьо» і вона не хотіла голодувати, злізла з дерева і взяла дрючок. Люди, яким не «нічьо страшного» було хоронити рідних, винайшли ліки. Люди, яким некомфортно було морозить с*аки серед степу, навчились будувати. Люди, яких заї*али піші кількаденні переходи, винайшли транспорт. Люди, яких задовбало прати руками, зібрали пралку. Люди, яких уже заї*али оці всі «і нічьо», відкрили космос і, ймовірно, намагаються тепер туди звалити.

Тобто людство рухають якраз ті, хто не мириться, кому не «нічьо страшного», а якраз ті, кому не по*уй. І оці всі «і нічьо страшного» — вони якраз не про «людьми стали», вони про те, щоб вийти з будинку, зняти теплі і зручні штани, кинути палицю і залізти на дерево.

І я не уявляю, яким го*ном треба бути, щоб не бажати своїм дітям кращого.

Татуся Бо

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.