Все, чого досягло людство (а чого воно досягло — структуризації суспільства по пірамідальній схемі?!), воно досягло через вибори вдатного лідера, спроможного тримати ту чи ту піраміду.
Що значить тримати піраміду?
Це значить так її запрограмувати, щоб усі її складові, включно з Самим, невпинно тремтіли, — крім найнижчих, котрі лише стогнуть і виють, — але щоб піраміда при цьому сяк-так трималася, не розвалювалась.
Успіхи такого творення царства земного (та й небесного теж) зовсім заворожили голову людству, і воно ні на що так не покладається, як на обраного або призначеного легітимного лідера. Гірше того, воно не бачить і бачити не хоче, що цією потворною схемою вражене тільки воно, людство, а більш ніде в світі таке не практикується.
А як же вовчі зграї?
А що?, ви там бачили обраного вовка? Там якщо і є вожак (далеко не завжди), то тільки тому, що він щомиті готовий випустити кишки з будь-якого суперника.
Найвеселіше те, що давно вже вчені люди говорять про мережеву систему структуризації суспільства… Та відступитись від пірамідальних уявлень навіть їм несила.
От скажіть: незалежність (групи, класу, регіону, країни) — це чи не перший крок до нової піраміди?
Василь Триліс
